середа, 11 червня 2014 р.

Україна понад усе

    Вирішила я на вихідних трошки переформатувати свій блог. Спробую його повернути до "рукодільності" . Хоча мені всеодно важко буде безтурботно писати про іграшки і інші речі доки на нашій землі гинуть герої.
   У нас в місті  літо, канікули, люди планують відпустки , а на відстані кількох сотень кілометрів війна, розруха та гинуть люди - наші українські люди. Але як кажуть , щоб майбутнє настало треба про ньго думати.
    Я зібрала всі свої пости про ситуацію в Україні на окрему сторінку. - Україна.
    Перебираючи ці пости я ніби знову пережила все те , що з нами відбувалось зимою , весною і що набуло такої чіткої форми війни з Россією у Донбасі сьогодні.
    Я зрозуміла як я особисто змінилась за цей час. Найбільшою моєю особистою втратою є втрата віри в те , що можливо  змінити  ставлення до України та українців бувшого "братнього народу" .  Я стільки сил та слів витратила намарно... Але менше з тим.
  Зараз ні хто не зможе сказати коли закінчиться війна.  Але вона точно закінчиться нашою перемогою.  Я впевнена , що ми виженемо цю гидоту зі своєї землі.  Тепер ми точно знаємо хто ті ГЕРОЇ , славу яким ми проголошували.
   Я дуже хочу дожити до того моменту коли громадяни Россії зрозуміють , що їх путін справді "..ло" і настільки "..ло" , що вони собі навіть уявити не можуть, що зараз їх країна переживає найганебніші моменти в їхній історії.
  А ми будемо будувати свою країну попри все.

Цей пост я також пренесу через пару днів на сторінку "Україна"

Немає коментарів:

Дописати коментар